СНІД - синдром набутого імунодефіциту - це руйнування імунної системи організму, яка захищає його від інфекцій
Хворобу викликає вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), який потрапляє в організм різними шляхами. Це може бути заражена вірусом імунодефіциту кров, що потрапляє в організм при переливанні або при користуванні спільними шприцами у наркоманів, через мікротравми шкіри. ВІЛ може передаватися при сексуальних контактах, як гетеросек-суальних, так і гомосексуальних, якщо один із партнерів заражений вірусом.
Відкритий у 80-х роках минулого століття СНІД стрімко поширюється і представляє неабияку загрозу для людства. Актуальна ця проблема і для нашої країни. На думку фахівців пік епідемії СНІДу в Україні припаде на 2010-2015 роки. На жаль, ефективних засобів лікування ще не знайдено, а існуючі методи хоч і можуть допомогти, проте потребують чималих матеріальних затрат.
Відкритий у 80-х роках минулого століття СНІД стрімко поширюється і представляє неабияку загрозу для людства. Актуальна ця проблема і для нашої країни. На думку фахівців пік епідемії СНІДу в Україні припаде на 2010-2015 роки. На жаль, ефективних засобів лікування ще не знайдено, а існуючі методи хоч і можуть допомогти, проте потребують чималих матеріальних затрат.
Вірус вражає та використовує для свого розмноження т-лімфоцити - різновид білих кров'яних клітин, які в нормі активізують захисні системи організму. Окрім того, ВІЛ знижує ефективність дії антитіл, які мають важливе значення для захисту організму.
Навіть у нормі в організмі існують клітини, що виключають імунну систему, проте завдяки існуванню в організмі системи протидії вони не набувають надмірного поширення, а ВІЛ сприяє тому, що ці клітини все в більшій кількості руйнують імунну систему. Все це призводить до активізації прихованої або до приєднання опортуністичної (випадкової) інфекції. Саме ці хвороби і призводять зазвичай до загибелі хворих протягом 1-2 років. Зниження імунітету може призвести також до виникнення деяких злоякісних новоутворень.
Від моменту інфікування до появи перших симптомів (інкубаційний період) проходить від 1 місяця до 4-6 років. Початок захворювання поступовий. Для нього характерні підвищення температури тіла (понад 38°С) зі значним потовиділенням, млявість, депресія, зниження працездатності, зниження маси тіла. Типове також ураження шлунково-кишкового тракту, яке проявляється проносом, болями в животі, може бути задишка, кашель. Звичайна простуда триває значно довше і протікає набагато важче.
Характерним є також генералізоване збільшення лімфатичних вузлів, яке частіше починається з шийних, пахвових і потиличних лімфовузлів.
Більше ніж у половини хворих розвиваються різноманітні зміни з боку шкіри - дерматити, екзема тощо, стійкі до дії медикаментів.
Для періоду розпалу захворювання характерна перевага явищ вторинної інфекції, яка майже у половині випадків виявляється у вигляді пневмонії, викликаної пневмоциста-ми. Вона протікає дуже важко і у 90-100% випадків призводить до смерті.
У 30% хворих на перший план виступають ураження нервової системи, зумовлені токсоплазмозною, герпетичною або цитомегаловірусною інфекціями, які призводить до недоумства. Хворі із шлунково-кишковою формою страждають на виснажливу діарею, швидко втрачають масу тіла.
У 30% хворих розвивається саркома Калоші - у звичайних умовах доволі рідкісне та доброякісне захворювання, яке вражає переважно шкіру нижніх кінцівок у людей похилого віку. Проте у хворих на СНІД вона розвивається швидко і може вражати шкіру, лімфатичні вузли та внутрішні органи. У хворих з'являються грибкові інфекції (кандидоз) порожнини рота, стравоходу та прямої кишки. Вони також більш вразливі до раку лімфовузлів, нижньої губи та заднього проходу.
Лікування ракових захворювань та інфекцій, пов'язаних зі СНІДом, ефективне лише частково, тому прогноз для хворих доволі сумний - смерть упродовж 2 років.
Тому особливої ваги набувають заходи попередження СНІДу. І шлях тут один - зміна ризикованої поведінки на безпечнішу. Уникайте випадкових сексуальних контактів, користуйтеся презервативами при статевих зносинах. Не зловживайте алкоголем, що, окрім «незахищеного» сексу, може призвести до вживання наркотиків, а наркоманія -це прямий шлях до СНІДу.
Навіть у нормі в організмі існують клітини, що виключають імунну систему, проте завдяки існуванню в організмі системи протидії вони не набувають надмірного поширення, а ВІЛ сприяє тому, що ці клітини все в більшій кількості руйнують імунну систему. Все це призводить до активізації прихованої або до приєднання опортуністичної (випадкової) інфекції. Саме ці хвороби і призводять зазвичай до загибелі хворих протягом 1-2 років. Зниження імунітету може призвести також до виникнення деяких злоякісних новоутворень.
Від моменту інфікування до появи перших симптомів (інкубаційний період) проходить від 1 місяця до 4-6 років. Початок захворювання поступовий. Для нього характерні підвищення температури тіла (понад 38°С) зі значним потовиділенням, млявість, депресія, зниження працездатності, зниження маси тіла. Типове також ураження шлунково-кишкового тракту, яке проявляється проносом, болями в животі, може бути задишка, кашель. Звичайна простуда триває значно довше і протікає набагато важче.
Характерним є також генералізоване збільшення лімфатичних вузлів, яке частіше починається з шийних, пахвових і потиличних лімфовузлів.
Більше ніж у половини хворих розвиваються різноманітні зміни з боку шкіри - дерматити, екзема тощо, стійкі до дії медикаментів.
Для періоду розпалу захворювання характерна перевага явищ вторинної інфекції, яка майже у половині випадків виявляється у вигляді пневмонії, викликаної пневмоциста-ми. Вона протікає дуже важко і у 90-100% випадків призводить до смерті.
У 30% хворих на перший план виступають ураження нервової системи, зумовлені токсоплазмозною, герпетичною або цитомегаловірусною інфекціями, які призводить до недоумства. Хворі із шлунково-кишковою формою страждають на виснажливу діарею, швидко втрачають масу тіла.
У 30% хворих розвивається саркома Калоші - у звичайних умовах доволі рідкісне та доброякісне захворювання, яке вражає переважно шкіру нижніх кінцівок у людей похилого віку. Проте у хворих на СНІД вона розвивається швидко і може вражати шкіру, лімфатичні вузли та внутрішні органи. У хворих з'являються грибкові інфекції (кандидоз) порожнини рота, стравоходу та прямої кишки. Вони також більш вразливі до раку лімфовузлів, нижньої губи та заднього проходу.
Лікування ракових захворювань та інфекцій, пов'язаних зі СНІДом, ефективне лише частково, тому прогноз для хворих доволі сумний - смерть упродовж 2 років.
Тому особливої ваги набувають заходи попередження СНІДу. І шлях тут один - зміна ризикованої поведінки на безпечнішу. Уникайте випадкових сексуальних контактів, користуйтеся презервативами при статевих зносинах. Не зловживайте алкоголем, що, окрім «незахищеного» сексу, може призвести до вживання наркотиків, а наркоманія -це прямий шлях до СНІДу.
